МОРФОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Повитиця польова — однорічна рослина-паразит. Вона немає ні коренів, ні справжніх листків, живе за рахунок інших рослин. Сходи повитиці польової з’являються в травні, коли добре прогріється повітря і ґрунт. Проростки у вигляді блідо-жовтого вусика роблять кругові рухи проти годинникової стрілки, поки не обплетуть кількома витками зелену рослину, прикріплюються до неї за допомогою присосок (гаусторій) і висмоктують із рослини поживні речовини. Пізніше повитиця утворює численні пагони, якими обплітає дикі або культурні рослини. Одна рослина повитиці може заплести до 200 інших рослин. Стебла у повитиці польової нитковидні, гіллясті, жовті або жовто-гарячі. Квітки зібрані в густі клубочки білого або зеленувато-білого кольору. Плід — коробочка притиснуто-куляста, в якій знаходиться дуже дрібне шорстке насіння. Розмножується повитиця насінням і відрізками стебла, які дуже добре приживаються. Одна рослина може дати до 30 тис. насінин, які зберігають схожість у ґрунті до 6, а іноді до 25 років.
УШКОДЖЕННЯ ТА НЕБЕЗПЕКА
Повитиця польова — дуже злісний бур’ян-паразит засмічує посіви багаторічних і однорічних трав, узбіччя доріг, береги річок, населені пункти, залізничні колії.
Суцільна маса повитиці у вигляді густого войлоку з тонких нитковидних стеблин спричиняє повне відмирання культурних рослин і втрату врожаю, вона уражує картоплю, томати, буряк, моркву, петрушку, цибулю і навіть бур’яни, але найбільшу шкоду повитиця наносить посівам люцерни, іноді кількість насінин повитиці польової в партії люцерни в декілька раз перевищує кількість насіння люцерни.
На повитиці розвивається багато шкідників: довгоносики, попелиці, голуб’янки.
Крім того вона може переносити віруси: мозаїки цукрового буряку, томатів, жовтухи айстр.
Цей бур’ян отруйний для худоби, у коней може викликати тяжкі хронічні захворювання і навіть з летальними випадками. Особливо проявляються отруйні властивості повитиці підчас цвітіння і утворення насіння.
Необхідно боротися з проникненням повитиці на не засміченні землі. При виявлені — негайно знищити (скосити, зібрати у закриту тару, винести з поля і спалити), не допустити цвітіння і утворення насіння. Постійно перевіряти насіннєвий фонд на виявлення насіння повитиці. При виявлені обов’язкове доочищення насіннєвих фондів. В місцях засміченості висівати багаторічні злакові трави — кострицю лучну, тимофіївку, райграс, тонконіг, бромус. Проводити оранку, боронування, культивацію, зачистку доріг грейдерами, лопатами. Насіннєві посіви люцерни в ранньовесняний період обробляють голчатими боронами, при цьому висота травостою повинна бути 10 —12 см. Крім того, в посівах люцерни застосовують хімічні заходи боротьби згідно з списком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Опилення негашеним вапном з ранку по росі — підвищення температури повітря вдень призводить до повної загибелі повитиці.