МОРФОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
С. longispinusо – однорічна трав’яниста рослина. За зовнішнім виглядом, у початковій фазі зростання рослини ценхрусу схожі намитій зелений (Setariaviridis L.) і плоскуху звичайну (EchinochloacrusgalliL.). Стебла плоскі, прямі, біля основи злегка сланкі, легко укорінюються у вузлах, утворюють численні розгалуження. Довжина стебел від 15 до 80 см. Корінь мичкуватий, укорінюється неглибоко.
Листки гладенькі, лінійні, вузькі, завширшки 2,5-5 мм, згорнуті, зверху загострені. У молодих рослин листки м’які й еластичні, у старих – тверді й грубі. Піхви листків широкі, пухкі, заходять одна за одну, з добре помітним опушеним торочкуватим язичком.
Суцвіття – переривчаста волоть з 8-20 колосків, розташованих по одному або по декілька разом. При дозріванні колоски осипаються разом з вкороченими гілочками, на яких вони знаходяться. Супліддя – колючі, двоквіткові колоски завдовжки 8-9 мм, завширшки 5-6 мм. Колоскові лусочки жовто-зелені, грубі, дерев’янисті.
Плід – зернівка, вкрита плівчастими лусочками, блискуче-коричнева, плоска, овальна, з рубчиком у вигляді невеликої чорної цяточки. Довжина зернівки 2,1-3,5 мм, ширина 1,8-2,3 мм, товщина 1-1,4 мм. С. longispinus розмножується насінням. Одна рослина, залежно від умов зростання, може утворювати від 20 до 3000 насінин. У кожному колючому колоску ценхрусу утворюється 1-3 зернівки. Свіжозібрані колоски ценхрусу не проростають, вони перебувають у стані біологічного спокою протягом 4-5 місяців.
Насіння добре проростає із глибини ґрунту 5-15 см. Оптимальна температура для проростання насіння ценхрусу 20-25°С тепла. Залежно від забезпеченості теплом і вологістю у весняний період, сходи бур’яну можуть з’являтися з травня до середини червня. Фаза кущіння починається приблизно через 2 тижні після сходів. У цей період приріст наземної біомаси йде повільно, більш інтенсивно росте коренева система. З фази кущіння відмічається інтенсивний ріст наземних органів.
Стебла бур’яну, присипані вологим ґрунтом, утворюють додаткові корінці з нижніх вузлів. Після скошування рослин, із вузла кущіння й пазушних бруньок відростають нові пагони. Фаза виходу в трубку в ценхрусу відмічається всередині липня, колосіння – кінець липня – початок серпня, дозрівання – середина серпня. Для повного циклу розвитку ценхрусу потрібно, у середньому, 90 днів. Якщо сходи з’являються пізніше, бур’ян розвивається швидше й проходить повний цикл розвитку за 60 днів. С. longispinus здатний зростати на різних типах ґрунтів, але віддає перевагу піщаним. Бур’ян надзвичайно посухостійкий і в умова посушливих сезонів стає домінуючим видом у фітоценозі.
УШКОДЖЕННЯ ТА НЕБЕЗПЕКА
Шкодочинність С. longispinus зумовлена зниженням урожайності сільськогосподарських культур, погіршенням продуктивності пасовищ, негативним впливом на здоров’я людей і тварин, засміченням вовни овець. Значна шкідливість С. longispinus пояснюється високою конкуренцією бур’яну за використання елементів живлення, вологи. До фази виходу в трубку рослини ценхрусу мають м’які листки, які добре поїдаються тваринами. Однак пізніше, коли утворяться колючки, бур’ян стає для тварин небезпечним. Колючі колоски, потрапляючи разом із кормом у порожнину рота тварин, викликають пухлини й виразки, псують якість вовни овець. Бур’ян дуже неприємний і для людей. Колючки можуть поранити шкіру ніг і рук людей, особливо під час збирання овочевих і баштанних культур.
СПОСОБИ ПОШИРЕННЯ
Поширюється С. longispinus,переважно, за допомогою колючих колосків. Легко чіпляючись до шкіри тварин, одягу людей, коліс автомашин, а також з вовною, сіном, соломою, з підстилкою у вантажних автомашинах, які перевозять плоди кавунів і дині, і з іншими матеріалами. Крім того, після дозрівання колоски опадають на землю і легко перекочуються вітром. Вони довго тримаються на поверхні води й навесні з талими водами переміщуються на нові місця. Таким чином, один раз потрапивши в нову місцевість, С. longispinusз датний дуже швидко зайняти велику територію і натуралізуватися на ній.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
При виявленні невеликого вогнища ценхруса довгоголкового проводять: ручну прополку з наступним спалюванням рослин бур’яну, або закопуванням в фітосанітарні ями на глибину не менше 0,5 м. Проводити видалення рослин ценхруса необхідно до утворення ними плодів. Застосовують метод залуження багаторічними травосіями.
Рекомендовані такі травосуміші: Стоколос безостий або береговий – 12, житняк гребінчастий – 22, люцерна синьогібридна – 10 або тільки стоколос безостий – 25кг/га.
Хімічна обробка гербіцидами з групи гліфосату (раундапом, гліалкой, ураганом тощо) у нормі 1,5-кг / га д. р.(проводять по вегетуючих рослинах бур’яну – в фазу кущіння).
Скопування ґрунту на глибину 27-30 см, але метод скошування бур’яну малоефективний, оскільки можливе відростання нових стебел від вузла кущіння.